Блоґ одного кібера

недостатньо. Поки що я скоріше більше в стані “мені пофіг”. А ще я іноді люблю себе. От в таких трьох станах коливаються мої стосунки з головою. Треба розібратись що кожен зі станів мені дає, і як їх простіше при потребі змінювати.

Люблю я себе тоді коли щось зробив, розібрався, чи навчився. Зрозуміло що таке триває недовго.

Після цього одразу іде звична рутина, і я рухаюсь за течією, роблю те що з мене потрібно рівно настільки наскільки потрібно і не маю жодного бажання робити будь-які зайві дії. Аналогічно як мене в воєнкоматі капітан питав “Як ти ставишся до військової служби?”. Я відповів “Індиферентно”. Капітан сказзав “Хм.. Ну добре”. І правда, це напевне краще ставлення ніж в більшості призовників. І так я сиджу, читаю інтернет, дивлюсь якісь серіали, їм, сиджу, сплю до десятої…
Прочитати решту цієї замітки »

Новий режим виглядає приблизно так:

І поки що не сумісний з життям, бо не ясно що з вечерею. Якщо її перенести між тренуванням і роботою – мене знудить. Якщо я буду голодний – ризикую впасти в обморок від голоду (ну, чи щось на то схоже). Напевне вечерю треба зсунути трохи пізніше, а в 17 – другий обід. Але це не важливо, бо я його ніяк не почну дотримуватись. Може краще будувати його ітеративним профілюванням, і оптимізацією?

Колись я не знав такого слова як крипатура. І коли на першому курсі на першому занятті з легкої атлетики Анатолій Миколайович сказав “Добре, завтра в декого напевне буде крипатура… “. Я звісно запитав що це таке. Він відповів: “Ти не знаєш що таке крипатура?! Тоді завтра точно дізнаєшся. Хе-хе. “. І так, я дізнався… Але сьогодні здається гірше.

Крипатура в мене з’явилась в понеділок. В вівторок я прийшов на тренування, і на час тренування вона звісно зникла. І триває досі так, що я ледве піднімаю горнятко одною рукою. І коли я в понеділок відповідаючи на питання “Чому так важко?” (виникло від того як як стогнав і зітхав перенісши ящик з пластиковими тарілками і серветками в серверну) я сказав що “Записався на самбо і мене там побили”, всі повірили. Ну, відчуття принаймі такі самі.

Але крипатура – загалом гарний біль. Ти знаєш від чого він в тебе взявся. І знаєш що від нього не помреш. І знаєш що воно скоро пройде а ти станеш трошки кращим. І взагалі крипатура дає неймовірний рівень самоусвідомлення. Людина може й не задумуватись що в неї є якісь там ребра. Але зараз, як тільки я роблю більш глибокий ніж звичайно вдих, я думаю “О, ребра, це ви? Ну чого ви? Я вдихаю – посуньтесь.” Ребра неохоче сунуться, а ти отримуєш задоволення від того що ти знову показав їм хто головний.

Нащо воно мені треба? Ну, по-перше всупереч стереотипам більшість моїх колег, як виявляється, слідкують за своїм здоров’ям. Видно перших пів-року роботи досить для того щоб зрозуміти, що якщо не вживати запобіжних заходів то від такої роботи можна за 5 років стати інвалідом. По-друге, я ще занадто лінивий, а погода занадто погана щоб змусити себе вийти на вулицю і бігти. Давно пора було записатись в зал. А найголовніше – коли настільки сильно відчуваєш факт свого існування, якось нема часу задумуватись над його сенсом.

Крипатура (англ. delayed onset muscle soreness, нім. Muskelkater) – це біль в м’язах, який виникає при тривалому фізичному навантаженні яке дещо переважає звичне для організму. Ймовірно спричинюється лише ексцентричними вправами (такими при яких напружений м’яз розтягується, як то фаза опускання в віджиманнях, чи амортизація при бігу). Медицина поки що слабо вивчила цей стан, тому більшість інформації про нього – легенди.

Зокрема – найпоширеніша легенда – крипатура спричинюється накопиченням в м’язах молочної кислоти. Але молочна кислота виводиться з м’язу за годину, в той час як крипатура через годину тільки починається і триває кілька днів. Зрозуміло що правдивість твердження “зелений чай допомагає виводити молочну кислоту” загалом не має значення.

Також деякі джерела (взагалі основне джерело яке я використав) кажуть що масаж, теплі ванни і повторення вправ теж не допомагають. Я перевірив повторення вправ. Воно допомагає протягом того часу протягом якого м’язи розігріті. Далі крипатура повертається.

Але найцікавіше що я дізнався – крипатуру можна отримати і від звичного навантаження, при нестачі сну.

Тому я спати, а про те як в самбо вчать бити поміж ноги і в ніс, тому що бити по руках або в груди, як це роблять в інших танцях – не переконливо, я розповім якось іншим разом.

Просто ще не всі поки що дізнались чому. Але як то кажуть, незнання закону не звільняє від відповідальності, тому будьте готові що одного дня прийде й ваша черга нести відповідальність. Особливо я радий за людей які підтримують введення смертної кари. Є помилки які неможливо виправити, але то не страшно, бо в нас закони не містять помилок, правда?

От недавно дізнався що в Україні людину можуть посадити за те що вона купила на відомому китайському сайті брелок з вбудованою відеокамерою.

Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання – караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ м. Київ, 15 червня 2010 року

Що це означає? Означає що нам хана. Якщо ви наприклад стали свідком хабаря, порушення на виборах, чи того що міліція вбиває людину, і вам вдалось якимось чином записати доказ цього, то вас посадять або оштрафують. СБУ не любить коли їх знімають.

У Службі безпеки України нагадали журналістам про те, що використання прихованої зйомки несе за собою кримінальну відповідальність. Про це повідомив начальник головного слідчого управління СБУ Василь Климук під час прес-конференції в Києві, повідомляє “ГолосUA”.

За його словами, подібні дії журналістів будуть кваліфікуватися як злочин згідно зі статтею 359 Кримінального кодексу України (навів вище)

Водночас пан Климук повідомив, що в його практиці журналісти ще не притягалися до відповідальності за такі дії. Він також додав, що російським законодавством журналістам дозволено проводити приховану зйомку.

При цьому він нагадав, що в Україні проводити приховану зйомку, аудіо- чи фото фіксацію дозволено СБУ, МВС, прикордонній службі, Державній службі охорони, Службі зовнішньої розвідки та іншим силовим структурам, але тільки після отримання відповідного дозволу.

СБУ нагадала журналістам, що прихована зйомка тягне за собою кримінальну відповідальність.

Взагалі, це вам не ex.ua закривати. Це вже набагато гірше. Це посягання на основний імператив хакерської етики – “інформація повинна бути доступною, інакше систему неможливо виправити”. Влада прямо заявляє що про гласність можна забути.

І просто бісить те, що я не можу придумати жодного способу яким я можу самостійно виправити ситуацію. Єдина надія – що колись на допомогу прийде міжнародна піратська партія з розподіленою армією безпілотних літальних апаратів. Правда Макіавеллі писав, що хоч якась своя армія краща за будь-яку союзницьку чи найману. Таки не знаю що робити. Хіба збирати сили.

Як сьогодні виявилось – завтра попередній захист. А все що в мене є – це лиш:

1. Як написати плагін до Gedit?
2. Створення власного вікібота
3. Mercurial хостинг на Google Code
4. Yet another lame implementation
5. Кольоровий вивід у термінал
6. Лексичний аналіз в Python
7. Що таке мікроформати?
8. Wiki to wordpress
9. Персистентий dictionary на sqlite
10. Тикаємо Freebase
11. Продовжуємо спілкування з Freebase
12. Сутнісний словник
13. Словник транслітерації імен

Добре що захист лиш через місяць. Зможу якось то все оформити і розпечатати. І дописати ще десь 20 розділів які упущені.

І ще, вичитав тут недавно:

У більшості країн світу ступінь бакалавр це — повноцінна, закінчена базова вища освіта, або повна закінчена вища освіта в залежності від країни. В Україні та країнах колишнього СРСР ступінь «бакалавр» з’явився тільки після розпаду СРСР і присутня часто помилкова думка про те що ступінь «бакалавр» це неповноцінна або навіть незакінчена вища освіта, але це помилкова думка. Ступінь бакалавр:

• Це повноцінна, закінчена базова вища освіта.
• Це не рівень технікуму, технікум не має права видавати диплом «бакалавра».
• Бакалавр має право при працевлаштуванні займати ті посади, які передбачають наявність вищої освіти відповідно до їх кваліфікаційних вимог.

Якщо порівнювати ступінь «бакалавра» з ступенем магістра, то у магістра більше привілеїв у викладацькій і науковій діяльності. У зв’язку з правилами участі в Болонському процесі, ступінь — спеціаліст (найпоширеніший в СРСР) з 2009 року остаточно припинив своє існування.

Все так серйозно, а я все ще навіть не знаю як працює двоїстий симплекс-метод. Навіть просто симплекс-метод вже забув…

криваві соплі. Регулярно, останні три дні. Ще на п’ятдесятку лікарств.

А все від того, що в понеділок я перенагрузився. От не треба бігати в ті дні коли ти зранку спав дві години. Особливо коли надворі моросить. Хоча й настрій і сил досить. Зранку я встав вже хворим.

І найгірше те, що це зі мною відбувається в одну з найщасливіших моїх сесій. Не найуспішніших, але найщасливіших. Тобто коли я точно знаю що хочу ще повчитись ще деякий час в нашому університеті. І можливо навіть купити через пару років квартиру в Києві. І взагалі все всюди прекрасно.

Тіммі їде в Норвегію працювати в Опері (не співати ). Я обіцяв перейти на Оперу в цьому випадку. Вже встановив. Певне буду писати йому листи про її глюки, і що треба вдосконалити. Класно що в Опери є свій Vimperator. Якщо він буде працювати краще за фаєрфоксівський, це буде прекрасно.

І вчора навіть написав дві контрольні. На 50%. Що загалом непогано, як на наш факультет. І ніякої втоми, ліні, чи ще чогось такого. Просто бісить те, що горло дре, і ніяк не можу нормально дихати носом. Навіть нормально говорити важко. А ще легенька крипатура (тіло ломить). Але жодного бажання прогуляти контрольну з політології. Дивина. І настрій відмінний:

Дорош демонструє javascript ascii-art гру. ІС, я здав дві задачі на Пролозі, ще дві треба.

Таня каже що люди хворіють або від втоми, або від недостачі любові й піклування. Таким чином з понеділка я маю бути цілком здоровим.

І щось я забагато пишу про інших людей. Те що я пишу про себе – це мої проблеми. А от цей пост – це ніби зазіхання на приватне життя Тіммі, Дороша і Тані. Так от питання – чи ви не проти щоб я вас час від часу згадував в своєму щоденнику, і як (анонімно, такими от короткими іменами, чи можна використовувати повні паспортні дані (прізвища) )?