Archive for the ‘English posts’ Category
Micro python HTML templating engine
Idea that XML is not the most compact form of trees markup is not new. Like idea that HTML is hard to write by hand and should be dynamically generated on server. (Or compiled. There is even whole class of software – site compilers, which can be cheaper equivalents to content management systems). Furthermore, today even CSS can be compiled from SASS and JavaScript can be compiled from CoffeScript. Which means that web is making a new leap to a more high-level languages, which are compiled to “machine code” (and in our case “machine” is a browser).
Oh, and now I should return to my point. XML document is just a tree. HTML too. And code of any programming language also represent a tree. This is most explicitly seen in Lisp-like languages where we have a lot of parentheses. So why not to write web-pages in Lisp? Or, as I don’t know Lisp good enought, in Python?
Now I am presenting you my brand new lispy micro html templating engine. It is supercompact, and probably superslow, but I am too lazy to test. Also it doesn’t have escaping support, so use with caution.
Бам тунтунтунн
Заголовок – це цитата (хоча може й не дуже точна) з пісні німецького гурту Van Canto. Так написаний щоб ви знали що тут нічого корисного не написано. 
Окрім бітексту для вивчення англійської статистичним методом під музику.
Вся суть їхньої творчості передається анекдотом, який я знайшов десь на YouTube:
– Хлопці, а давайте створимо рок-групу!
– Але ж в нас немає гітар.
– Нічого, в мене тут є одна ідея…
Зараз група складається з п’яти вокалістів і барабанщика. Значна частина їх творчості – кавери на пісні інших груп (Металіки, Blind Guardian, Nightwish, Manowar та подібних), але також мають купу власних офігенних пісень. Наприклад (включайте і читайте далі):
Прочитати решту цієї замітки »
Мартін Іден дискутує про освіту, культуру та інші серйозні речі (бітекст)
Майже дослівний переклад уривку роману Джека Лондона Мартін Іден, який мені дуже сподобався, як і загалом сам роман, хоч я його ще не дочитав. Він надихає прямо як Джонатан Лівінгстон, хоча не такий абстрактний. Теж про особистість яка прагне, вчиться і досягає. А найголовніше – після нього хочеться не літати (ми ж не чайки), а писати. А як мені розказували, на одній лекції програмування казали що “гарний програміст багато пише”. :)
Роман автобіографічний, тобто і з самим Лондоном було в молодості щось подібне. Також подобається те, що головному герою трохи більше двадцяти (може 21), тобто історія конкретно для мене актуальна.
На прочитання цього уривка пішло напевне хвилин десять. Тому я думав що за годину справлюсь. Якби ж то. Читати тексти можна пропускаючи половину незнайомих слів, які загалом зміст не міняють. А ще можна вгадувати значення незнайомих слів, просто тому що ти вже їх десь бачив, хоча й не пам’ятаєш де саме (епізодична пам’ять в таких об’ємах не працює). Тому зміст ніби відчуваєш, хоча точно сказати не можеш. Вже в крайньому випадку, якщо хочеться вивчити слово правильно – дивишся в словник. Переклад – складніше. Про що приблизно йде мова – зрозуміло. Але виразити це текстом вже важче. А тим більше виразити текстом, який би вів мову про те ж, що і оригінал. Коротше кажучи, щоб зробити щось потрібно більше часу ніж планувалось. Але це вже трохи не по темі, як завжди, тому прошу:
Прочитати решту цієї замітки »
Sick lesson of English
Взагалі то, це мало називатись “Awesome lesson of English”, але я сильно скромний. І крім того, захворів. Але дзуськи, завтра все одно з ліжка піднімусь. Знаю метод:
Oh Robin, my simple friend from the untamed north. Let me tell you about a little thing I like to call ‘mind over body‘ … You see, whenever I start feeling sick, I just stop being sick and be awesome instead. True story…
Прочитати решту цієї замітки »
Комп’ютери і здоровий глузд
Відео, на яке за бажання можете витратити півтори годинки свого часу.
30 травня 2006 Дуглас Ленат розповідає про свій Cyc хлопцям з Google. З 1984 він з командою конструює та експериментує з базою знань та системою виведення “Cyc”. Доктор Ленат – професор комп’ютерних наук університету Карнегі-Меллон, та Стенфордського. Також консультує білий дім з питань національної безпеки (збирання даних що стосуються тероризму).
Для мене це такий собі вступ в логічний підхід до проблеми штучного інтелекту, і семантичний веб. І нагода пожаліти про те, що не зрозумів матлогіку.
