Про приємне й неприємне в роботі
Робота буває приємна і неприємна водночас. Мені пощастило вибрати таку, в якій приємного більше. В ній приємні люди і приємні інструменти. Серед приємних інструментів виділяється своїм синтаксисом цікава послідовність: Python, CoffeeScript, SASS.
Сьогодні я вже написав перший код на CoffeScript що хоча ще навіть не прочитав по ньому жодної книжки. Хоча є одна дуже приємна. Це стик інтерактивна література що базується на технологіях грамотного програмування, яке з приходом веб-2.0 вже давно повинно було почати новий виток розвитку.
Про людей я здається багато намагався розповісти. А тепер нарешті знайшов один запис з PyCon і потреба зайвий раз розповідати зникла.
Ще приємно що мені підвищили зарплату. Мені чесно кажучи на життя вже ставало. А тепер окрім того що стає, навіть не соромно. Принаймі нічим не гірша ніж в знайомих юніорів з Viewdle.
Приємно що я вже працюю майже пів року, і мені все ще є чому вчитись. Тиждень тому, я як і всі інші порядні члени CRM-команди нарешті знайшов на нашому сайті кнопочку CRM. ![]()
Приємно що навчання новому в нас навіть заохочується. CoffeeScript в нас впровадив один з найновіших розробників, який щоправда сеньйор.
Перепишу трохи відфільтрований список доповідей які в нас кожен може підготувати і розповісти іншим (особливо коли взагалі не знає тему):
А ще я знаю дещо про керування рекламними кампаніями в Google AdWords та YandexDirect, але вони – болюча тема. Чесно. Особливо Google.
Неприємно працювати з SOAP від Google. Я вже раз про це писав. Але задача все ще стоїть, і заблокована кількома багами які не залежні від мене. Один з них.
Неприємно що парламент створює нам зайву мороку придумуючи всякі дурні закони про захист персональних даних. І що в Білорусі роблять ще гірше.
Неприємно що при такій ціні моєї години я все ще так і не навчився нормально цими годинами керувати. Правда це вже неприємність не роботи, а мого внутрішнього звіра.


