Блоґ одного кібера

Електронна читалка – офігенна штука. Перш за все тому, що можна читати найкращі з книжок світу, які в паперовому варіанті біля тебе взагалі ніколи не з’являться, без необхідності витріщатись в монітор.

Вона краща ніж паперові – бо практично не закінчується (3 Гб книжок може стати на все життя, якщо вони звісно не ілюстровані).

Ну, а найбільше мені як блогеру, подобається що в ній є функція “виділити текст”, і всі виділення (смішне слово:)) скидуються в текстовий файлик. Стережіться, скоро підуть цитати. Також можна робити замітки, але клавіатура там аж ніяк не для десятипальцевого набору.

Як і мало б бути ясно з заголовку статті, недавно (під час сесії) прочитав “Криптономікон” Ніла Стівенсона. Шедевр однозначно. По перше, сатира там на рівні “Поправки 22″. По друге, там розповідають про такі речі як дзета-функція Рімана. Хто що б не казав про низький рівень матчастини, але функцію там дали правильно. Я перевіряв. По третє – там таке плетиво сюжету, що важко відірватись. Я взагалі відколи це прочитав – перестав дивитись фільми. Щоб зробити фільм з таким сюжетом, туди доведеться вбухати більше бабла ніж на аватар.

В книжці розповідають про війну, бравих морських піхотинців, підводні човни, нещасливу любов Алана Тюрінга (це була несподіванка), створення перших комп’ютерів, племена вигаданих британських індіанців, шпигунів, змову, самураїв, племена людожерів в джунглях південної Азії, золото, таємні коди, і те як Лоуренс Птічкард Уотерхаус знайшов своє щастя. І це лише в тій частині сюжету що відбувається під час другої світової.

(14.305064,120.630297) “Бетонний лінкор“

Фортеця в якій відбуваються деякі події книжки

Є ще частина сюжету що відбувається десь у наш час. Там йдеться про GPS, важливість телекомунікацій в сучасному світі, шифри, хакерів, Finux (“вигадана” операційна система), великі корпорації, вигадану мусульманську країну Кінакуту, великі корпорації, мафію, пошук підводних скарбів, і одночасне прокладання кабелю, пошук скарбів в джунглях, перехоплення Ван Ейка, електромагнітні бомби, складну роль бороди у технократичному суспільстві, і дивного капеллана, який служив в крутих спецпідрозділах, і був сильним криптоаналітиком в другу світову, а в наш час живе в філіпінських джунглях і пише скрипти на мові Perl.

Деякі цитати:

На Кінакуті ліси винищують не так швидко, але лише тому, що там є нафта. Всі ці країни з фантастичною швидкістю тратять свої ресурси, щоб підстьобнути економіку сподіваючись вирватись в кіберпростір – деяку, варто вважати, наукоємну економіку, – перед тим як вичерпають сировину, і перетворяться на Гаїті.

Але перед війною все це золото у світу було. І що відбулось? – Гото Денго здригається. – Багатство, яке міститься в золоті – мертве. Воно гниє і смердить. Справжнє багатство створюється щодня людьми, що встають вранці і йдуть на роботу. Школами, де діти вчать уроки, та вдосконалюють дух. Скажи тим людям, які жадають багатства, хай їдуть зі мною в Японію після війни. Ми відкриємо справу, і будемо будувати житло.

Висновок – прочитати обов’язково. А особливо тим, хто так чи інакше пов’язаний з проводами, антенами кодами, і математикою. Вже не кажучи про тих, хто вчили чи будуть вчити криптографію.

Відгук на “Атлант розправив плечі” слідує. Теж шедевр, теж про золото, технократію і її героїв.