Блоґ одного кібера

Я дуже слабенький художник, незважаючи на те, що в дитинстві багато і непогано малював. Якщо довгий час чимось не займатись воно забувається.

І ще слабше я розбираюсь в комп’ютерній графіці. Першою програмкою яку я освоїв був MS Paint, і після неї всі інші здавались мені заскладними. З спроб освоїти Фотошоп, Gimp, Incscape нічого не вийшло. Можливо щось трохи вийшло зі спроб освоїти 3dsMax, але текстури які зроблені в Paint вже багато про що говорять. Але серйозними програмами хай користуються художники, а простим людям іноді потрібно намалювати якусь ілюстрацію, часто до нехудожнього тексту, без зайвої мороки.

Зараз користувачі Windows повинні клацнути сюди.

І сьогодні нарешті я знайшов програму, яка майже задовольняє мої вимоги. Називається вона Dia.

Плюси

• Надзвичайно інтуїтивна. Навчитись нею користуватись можна за 5 хвилин, не читаючи довідки.
• Підтримує експорт в багато корисних форматів:
  • Основні формати растрової графіки (png, jpeg, bmp, tiff)
  • Векторну графіку SVG
  • Експорт в LaTeX (PGF, MetaPost, PStricks)
• Багато корисних наборів об’єктів:
  • Блок-схеми (називається чомусь SDL)
  • ER-моделі
  • Електричні кола
  • Схеми мереж (Здоровенний набір від Cisco)
  • UML
  • Ізометричні плани населених пунктів :O
  • Купа речей, про призначення яких я навіть не здогадуюсь (наприклад “Аератор з бульбашками)

Мінуси

• Об’єкти не можна повертати. Тільки віддзеркалювати.
• Немає підтримки написів в LaTeX (Хоча таке вміє тільки IPE, але він ні в яке порівняння з Dia не йде.)
• Кругові і стовпчикові діаграми вам Office намалює

Ну що ще розказувати? Нижче можете подивитись що в мене вийшло намалювати при знайомстві з програмою, або подивитись приклади розробників.

За допопогою засобів WordPress.com

WordPress.com має плагін, який виконує підсвітку синтаксису. За допомогою нього код поститься дуже просто. Пишемо:

[sourcecode language='Наша мова']

Сюди вставляємо свій код

[/sourcecode]

Замість ‘Наша мова’ пишемо одне з таких: bash, bash, cpp, csharp, css, delphi, html, java, jscript, php, python, ruby, shell, sql, vb, xml

Власники автономних блогів можуть скачати цей плагін звідси: http://code.google.com/p/syntaxhighlighter/.

GVim

Але як ми бачимо цей плагін знає далеко не все. Набагато більше знає Vim. (Туди можна дописати навіть підсвітку вікі-розмітки). Тільки поки я користувався консольною версією знайти команду яка генерує html підсвітку синтаксису мені не вдавалось. А от в GVim випадково натрапив на команду головного меню:

Синтаксис -> Створити HTML

Або клавіатурною командою:

:TOhtml

І все готово. Навіть для якогось там древнього Фортрана:

---

C AREA OF A TRIANGLE WITH A STANDARD SQUARE ROOT FUNCTION
C INPUT – CARD READER UNIT 5, INTEGER INPUT
C OUTPUT – LINE PRINTER UNIT 6, REAL OUTPUT
C INPUT ERROR DISPLAY ERROR OUTPUT CODE 1 IN JOB CONTROL LISTING
      READ INPUT TAPE 5, 501, IA, IB, IC
  501 FORMAT (3I5)
C IA, IB, AND IC MAY NOT BE NEGATIVE
C FURTHERMORE, THE SUM OF TWO SIDES OF A TRIANGLE
C IS GREATER THAN THE THIRD SIDE, SO WE CHECK FOR THAT, TOO
      IF (IA) 777, 777, 701
  701 IF (IB) 777, 777, 702
  702 IF (IC) 777, 777, 703
  703 IF (IA+IB-IC) 777,777,704
  704 IF (IA+IC-IB) 777,777,705
  705 IF (IB+IC-IA) 777,777,799
  777 STOP 1
C USING HERON’S FORMULA WE CALCULATE THE
C AREA OF THE TRIANGLE
  799 S = FLOATF (IA + IB + IC) / 2.0
      AREA = SQRT( S * (S - FLOATF(IA)) * (S - FLOATF(IB)) *
     +     (S - FLOATF(IC)))
      WRITE OUTPUT TAPE 6, 601, IA, IB, IC, AREA
  601 FORMAT (4H A= ,I5,5H  B= ,I5,5H  C= ,I5,8H  AREA= ,F10.2,
     +        13H SQUARE UNITS)
      STOP
      END

PDF – версія тут.

\documentclass[final]{book}

\usepackage[utf8]{inputenc}
\usepackage[ukrainian]{babel}
\usepackage{indentfirst}
\usepackage{amsmath}
\usepackage{amssymb}
\usepackage{amsthm}
\usepackage{graphicx}

\usepackage{tikz}

%Звідки брати ілюстрації
\graphicspath{{/home/bunyk/images/}}

%Набір теорем, які використовуються в конспекті
\theoremstyle{plain}
\newtheorem{theo}{Теорема}
\newtheorem*{lema}{Лема}
\newtheorem*{follows}{Наслідок}
\theoremstyle{definition}
\newtheorem{defi}{Означення}
\newtheorem{exam}{Приклад}
\newtheorem{task}{Задача}
\newtheorem*{solu}{Розв’язання}
\theoremstyle{remark}
\newtheorem{ask}{Запитання}
\newtheorem{rem}{Зауваження}

\begin{document}
Прочитати решту цієї замітки »

можливо виділить Google в рамках проекту 10¹⁰⁰.

На сайті проекту можна проголосувати за одну з 16 ідей які мають змінити світ на краще. Google планує проспонсорувати 5 тих, які наберуть найбільше голосів.

Власне мені найбільше сподобалось

Make educational content available online for free
(Зробимо освітні ресурси доступними в мережі на халяву)

Зробити навчальні і лекційні матеріали більш доступними для студентів з усього світу. Багато учбової інформації непроіндексовано і недоступно для громадськості мережі. Багато користувачів пропонували знайти способи допомогти власникам інформації розшарити свій ексклюзивний контент онлайн, включно з немережними матеріалами ( лекціями, підручниками, відеосемінарами) і матеріалами з обмеженим доступом (наукові праці, дослідницькі дисертації); допомогти викладачам самим стати більш доступними онлайн ( доступ до професорів онлайн, допомога з домашнім завданням в режимі 24/7, міжнародні навчальні групи); зробити цей матеріал і академічну довідку доступною як через комп’ютер, так і через мобільні пристрої.

Пропозиції які надихнули Google на цю ідею

1. Співпрацювати з кращими учбовими закладами світу, щоб зробити їх лекції вільно доступними онлайн.
2. Зробити мережну навчальну платформу яка надає безплатну освіту і навики як частину всесвітнього офіційно затвердженого наукового ступеня.
3. Запропонувати безплатні підручники для всіх курсів і предметів.
4. Сприяти обміну інформацією між студентами всього світу, створюючи міжнародні “навчальні групи” з певних предметів.

Чому саме ця ідея?

Що веде до процвітання держави? – Освіта.
Щоб в нас була хороша освіта потрібно що? – Збільшувати фінансування освітньої галузі? – Фіг вам! Освіта в Україні потрібна для того, щоб не йти в армію. Тому щоб студент вчився потрібно перестати змушувати його вчитись, а зробити так щоб він сам цього захотів. Добровільно.

А тепер уявіть собі найбільший віртуальний університет світу, де вчаться кращі студенти зі всього світу, і всі бажаючі. Чим він буде кращий за звичайний?
- Об’єктивна рейтингова система. (Ніхто нікого не знає, ніхто нікому не платить гроші, ніхто нікому не завищує оцінки).
- На відеолекцію неможливо спізнитись, тим більше що і йти нікуди не потрібно.
- Не будуть створюватись мільйони копій конспекту з якоїсь дисципліни. Переписування хоча і допомагає запам’ятовуванню, але краще інтенсивна робота з текстом.
- Бібліотекам не потрібно буде купувати стільки підручників, і їх в кінці кінців таки буде ставати.
- Міжнародне спілкування це завжди цікаво, а де цікаво, там і хочеться.

Малувато 10 000 000$

Ну і правда. Якби Україні видали такі гроші на розвиток освіти, то їх би за рік профукали. І то було б щастя, якби в наших аудиторіях з’явились нормальні парти. А скоріш за все, гроші б десь розчинились.

Але, по перше, це Google, і вони думають що роблять. По друге, подібні проекти вже робляться на мінімальному, чи взагалі без фінансування.

Наприклад:

Віківерситет

спільнота, яка віддана навчанню. Ви запросто можете як і вчити, так і вчитись.

CybWiki

Віртуальний факультет кібернетики. Останнім часом проект трохи тормозить, бо я вирішив від нього трохи віпочити.

MIT Open Course Ware

Безплатні курси Массачусетського технологічного інституту. Це найкращий технологічний ВУЗ світу, що вже багато про що говорить.

Висновок

Я вас ні до чого не змушую, а тільки переконую. Голосуйте самі тут: www.project10tothe100.com/vote.html

На лекціях з теорії програмування я оператор проектора. І все було б нічого, але при підключенні проектора доводиться міняти налаштування дисплею.

Пост написаний в два заходи.

Проблема з’явилась

Коли я тренувався з 17″ монітором Samsung, я якимось чином вимкнув апаратне прискорення. Симптомами цього були обмороки відеоплеєрів при відкриванні файлу (mplayer працював з консолі, але відтворював тільки звукову доріжку), і страшно тормозила заставка.

Але я терпів. Сьогодні я підключав інший проектор. І для нього потрібні були інші налаштування. Відеокарта прокинулась, але роздільна здатність стала 800×600.

Я спробував видалити конфігураційні файли і перезалогінитись


~$ rm -rf .gnome .gnome2 .gconf .gconfd .metacity

Віконечка замість синіх стали коричневі. Але в Display preferences більших роздільних здатностей не з’явилось. І ще що мене зараз бісить це те, що на клавіатурі крапка це Shift+7, а кома Shift+7.

А ще я спробував переставити свій драйвер xserver-xorg-video-intel (звісно з перевстановленням файлів конфігурації, але знову ж таки нічого не змінилось.

А до нова версія Убунти виходить лише в жовтні, і мені до того часу повністю переставляти систему не дуже хочеться.

Коли придумаю що ще зробити допишу сюди. Бо існує дуже багато проблем які виникають по два рази, і їх рішення таки треба пам’ятати. А ця точно виникне, бо проектор я підключаю не останній раз.

ах, забув додати. Така сама проблема і в Хfce. І взагалі відеокарта почала біситись коли їй підключили проектор, ще навіть до входу в систему. Хоча, якщо не помиляюсь, за відео в Gnome як і в Xfce відповідає дехто по кличці xorg. І він же напевно відображає екран входу і вибору середовища. там були взагалі неймовірні гони, типу меню шрифтом біля 70 пунктів.

І раптом проблема вирішилась

Я гуглив, на такому малесенькому екрані (хоча зараз дивлюсь на фотографію і ніби нічого, але то таки не зручно.

І розумні люди на розумних форумах відредагувати файл xorg.conf. Він знаходиться в директорії /etc/X11/. Я його відкрив, ніфіга не знайшов ні про яку роздільну здатність, і закрив. Але потім помітив, що крім нього, є ще фали з назвою виду xorg.conf.20090925103713. Цифри дуже схожі на дату (2009 09 25). І тому я вирішив не морочити собі голову, а виконати sudo cp xorg.conf.20090925103713 xorg.conf. Навіть не роблячи бекап основного файлу. Куди вже гірше?

Робилось це все в шостій консолі. Коли я повернувся в сьому, нічого не змінилось. Треба було якось перезавантажити X сервер. Я хотів спробувати запустити ще один в шостій консолі, але він сказав, що два рази не запускається. Я не знав як виключити xorg без killall, а таким методом виключати його не хотів. Тому я просто натиснув log out. Коли я вийшов з системи, екран входу не змінився. Тоді я вирішив вибрати сесію аварійного терміналу, раз ні Gnome ні Xfce нічого не міняють.

І на велике моє здивування сесія аварійного терміналу запустилась в графічному режимі, з доволі високою роздільною здатністю. Чогось не подумавши що це перезавантажився xorg (хоча може він і не перезавантажувався) , я почав шукати як же його перезавантажити.

Знайшов цікаву програмку xvidtune, яка одразу попередила мене, що мої криві руки до неї краще не пхати. Я послухався, написав в консолі exit, і УРА!!!, все працює. Тільки я не до кінця зрозумів, що ж я зробив. Скоріше за все:

sudo cp xorg.conf.20090925103713 xorg.conf

і допомогло. Ффух.

І я радий що не переставляю систему до виходу нового дистрибутиву. Сподіваюсь, ця інформація допоможе і вам.